Любитель часу (притча)

любитель часу (притча)

Був у мене знайомий, який харчувався часом.

А що тут дивного? Хтось любить булочки з корицею, хтось солоні огірки з варенням, а ось він просто обожнював час. Міг в один присід з’їсти цілу годину! Та ще на закуску обов’язково брав до чаю одну-дві хвилиночки.

Дійшло до того що в гостях мій знайомий з таким апетитом поглядав на настінний годинник, що ті відразу ж впадали в паніку. Навіть у моїх зазвичай хоробрих ходиків траплялися напади: вони так старалися швидше втекти, що починали шалено і безцільно обертати стрілками. Пролітали годину, два, нещасна дерев’яна зозуля ледь встигала віддихатися. Але ж у неї вік!

Заради здоров’я птиці, довелося відвести мого друга до лікаря. Той прописав сувору дієту: не більш п’ятнадцяти хвилин за один присід, та й то тільки після зарядки. Мій друг засмутився, але зозулю йому як не крути теж було шкода. З тих пір тримається. Хоча до сих про буває іноді, підійде до колег на роботі і тихо, сором’язливо попросить: ‘Не знайдеться у вас хвилиночки? Чаю попити ‘.

Автор: Ніка Милосердова



ЩЕ ПОЧИТАТИ